/Files/images/Напрями6_cr.jpg

Однією з нетрадиційних форм роботи з юннатами є створення та робота на екологічних стежках. Важливою особливістю екологічної стежки є її інформативність. Працюючи на екологічній стежці учні не тільки знайомляться з видовим складом рослин і тварин, але і виконують різну корисну роботу природоохоронного характеру: очищають територію, джерела, підгодовують та приваблюють птахів.

В основу роботи екологічної стежки покладено еколого-краєзнавчий та експедиційно-дослідницький принципи. Вона є живою лабораторією для вивчення об'єктів природно-заповідного фонду та проведення дослідницької роботи. В школах району створені 10 екологічних стежок, до яких включені об’єкти місцевого природно-заповідного фонду: «В Долину нарцисів», «Замкова гора м.Хуст», «До Липовецького озера «Морське око», до меморіального парку «Красне поле».

Продовжується робота на екологічній стежці «Долина нарцисів». Юні натуралісти СЮН під керівництвом науковців кафедри ботаніки біологічного факультету УжНУ, вчених КБЗ ведуть спостереження за 18 червонокнижними видами рослин, що зростають в Долині нарцисів. Проводяться досліди: «Вивчення видового складу рідкісних і зникаючих рослин Долини нарцисів», «Облік птахів в Долині нарцисів». Під час цвітіння ранньоквітучих рослин загонами зелених патрулів проводяться патрулювання у заповіднику, а також екскурсії по екологічній стежці.

«Долина нарцисів» – заповідний масив, що розташований в урочищі Кіреші, за 4 км. від міста Хуста Закарпатської області. З 1992 року у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Долина нарцисів є одним із туристичних маршрутів «Сім природних чудес Закарпаття». Площа 256,5 га. Статус - з 1992 року. Керуюча організація - Карпатський біосферний заповідник. Заповідник розташований на висоті 180–200 м. над рівнем моря, в північно-західній частині Хустсько-Солотвинської улоговини, на стародавній терасі Тиси. Заповідна територія займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець.

«Долина нарцисів» – унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший у Середній Європі осередок нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius). Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100–2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду і має реліктовий характер. У 1980 році нарцис вузьколистий занесено до Червоної книги України.

Загалом у «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної книги України, 16 видів орхідей. Серед рідкісних рослин заповідника: деревій верболистий, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник травневий, еритроній собачий зуб, тирлич звичайний, билинець найзапашніший, півники сибірські, зозулинець шоломоносний, зозулинець рідкоквітковий, перстач білий та ін.

Унікальною особливістю цієї заповідної ділянки є зростання тут однієї з найбільших рівнинних популяцій рідкісного виду нарцису вузьколистого (загальна площа – 85 га.). У період свого масового цвітіння (друга половина травня) Narcissus angustifolius Curt співдомінує, а на третині його площі домінує у травостої. За своїм фауністичним складом «Долина нарцисів» різко відрізняється від інших заповідних ділянок Карпатського біосферного заповідника. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини.

Фауна ссавців представлена звичайною полівкою, польовою мишею, мишею маленькою, ондатрою, зайцем-русаком та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника.

Всього в Долині нарцисів нараховується 104 види птахів. Серед них переважають лучні трав'янки, звичайні вівсянки та сірі кропив'янки. У більш зволожених місцях звичайними є деркачі та лучні очеретянки. У чагарниках вздовж річки Хустець трапляється фазан. Дуже рідко тут можна зустріти i ремеза.

Долині нарцисів притаманні такі види земноводних як: ставкова жаба, звичайна ропуха, звичайний i гребінчастий тритони. З плазунів трапляються вуж звичайний i прудка ящірка. Багата іхтіофауна річки Хустець нараховує близько 20 видів риб.

У Долині нарцисів діє еколого-освітній центр «Музей нарцису», де можна буде отримати найповнішу інформацію про: флору і фауну Долини; історію її заповідання, людей, які зробили видатний внесок у її збереження та розвиток, всі особливості біології та екології нарцису вузьколистого, його насіннєве та вегетативне розмноження.

«Музей нарцису» – класичний приклад європейського візит-центру, де основним видом експонатури є інформаційні стенди, вітрини та турнікети.

На екологічній стежці « В Долині нарцисів» юннати досліджують рідкісні та зникаючі види рослин. Юннати СЮН є учасниками щорічної природоохоронної акції «Первоцвіт» – в період цвітіння ранньовесняних квітів проводять патрулювання. Хустська рай СЮН співпрацює з науковцями Карпатського біосферного заповідника, зокрема, проведено круглі столи: «Співпраця позашкільних навчальних закладів еколого – натуралістичного спрямування та державних і громадських природоохоронних структур та організацій. Охорона природи – досвід, реалії, перспективи», «Співпраця Хустської районної станції юних натуралістів з природоохоронним об’єктом КБЗ Долини нарцисів», в якому прийняли участь науковці УЖНУ, представники обласної організації товариства охорони природи, Всеукраїнської екологічної ліги, представники ЗМІ, педагоги СЮН.

З приводу відповідального ставлення до глобальних екологічних викликів сьогодення у Східній Європі у заповідному масиві «Долина нарцисів» був проведений Екуменічний молебень, який відвідали учасники міжнародної науково-практичної конференції «Відповідальність за створення та енергетичні виклики сьогодення в Східній Європі» – експерти-помічники єпископів з питань збалансованого розвитку православних, римо-католицьких і греко-католицьких єпархій та семінарій України, представники інших християнських церков, провідні фахівці з питань енергозбереження, працівники природоохоронних установ, вчені, педагогічний колектив СЮН.

Мета зібрання: пошук спільних шляхів співпраці Церкви з органами влади, місцевого самоврядування, науковими установами, освітніми закладами та громадськістю.

Учасники конференції ознайомилися з містами Ужгород, Мукачево відвідали історичні пам’ятки архітектури – дерев’яні церкви в селах Сокирниця, Крайниково, Данилово, здійснили експедицію до букових пралісів Карпат (Мала і Велика Уголька), відвідали карстові печери Угольки, музей «Екологія гір» Карпатського біосферного заповідника.

Підсумком даної конференції став екуменічний молебень в заповідному масиві «Долина нарцисів» священиками Православної Церкви, Римо-Католицької Церкви, Мукачівської греко-католицької єпархії, Закарпатської Реформатської церкви за підтримки і організації співробітників Хустської районної станції юних натуралістів, Карпатського біосферного заповідника, Ужгородського національного університету.

/Files/images/Освячення.JPG

/Files/images/Освячення2.JPG

Долина нарцисів – це не тільки єдине в Європі диво, яке приваблює численних туристів з усіх куточків України і навіть із-за кордону, а місце проведення щорічного зльоту юних натуралістів області. Педагогів та представників місцевої влади, науковців, фахівців охорони природи, духовенство та гостей із інших областей: Луганської, Полтавської, Тернопільської, Вінницької, Івано-Франківської, Львівської, Волинської, Дніпропетровської, гостинно вітають гуртківці Хустської районної станції юних натуралістів. Всі учасники зльоту відвідують еколого-освітній центр «Музей нарцису» та проводять екскурсію по екологічній стежці «В Долину нарцисів».

/Files/images/Нарцис.JPG

ПАСПОРТ

на екологічну стежку «В ДОЛИНУ НАРЦИСІВ»

1. Розташування: маршрут екологічної стежки проходить по місту Хуст, Закарпатської області та прилеглій території, зокрема Долини нарцисів – ботанічного масиву Карпатського біосферного заповідника до урочища Верхні Кіреші.

2. Землекористувач: Хустська міська рада.

3. Проїзд: починається маршрут екологічної стежки біля Замкової гори, маршрут пішохідний або транспортом, дорога з твердим покриттям, є місця відпочинку. До Долини нарцисів на легковому автомобілі їхати 20-30 хвилин, пішком 2 години.

4. Екологічна стежка «В Долину нарцисів» створена з метою:

Навчальною – ознайомлення з рідкісними та зникаючими рослинами та тваринами екостежки, пам’ятками архітектури, взаємозв’язки в природі, збереження біорізноманіття, регулювання природокористування.

Виховною – формування екологічної грамотності, культури і свідомості учнів, здійснення екологічного, природоохоронного, краєзнавчого та естетичного виховання молоді.

Розвиваючою – розвиток в учнів спостережливості, пізнавального інтересу, самостійності і творчого мислення.

5. Короткий опис маршруту: екологічна стежка довжиною 5км. розрахована на учнів старшого шкільного віку, маршрут зручний, дорога з твердим покриттям, є місця відпочинку. Тривалість екскурсії 2 години. Містить 5 зупинок, включає в себе історичні та ботанічні пам’ятки природи, мішаний ліс, заплавні луки, заповідну територію Карпатського біосферного заповідника.

6. Екскурсійні об’єкти:

1. Замкова гора

2. Річка Хустець

3. Еколого-освітній центр «Музей нарцису»

4. Долина нарцисів

5. Хустська філія «Нарцис» ЗОЕНЦ

7. Стан екологічної стежки: хороший.

8. Режим користування: на території заповідника забороняється зривати рослини, засмічувати територію, їздити автотранспортом.

9. Необхідні заходи: виготовити та розмістити на екологічній стежці додаткові природоохоронні закличні плакати.

10. Охорону маршруту здійснює: гурток «Юні екологи» Хустської рай СЮН.

11. Маршрут розроблений: відділом екології та природоохоронної роботи Хустської рай СЮН.

12. Додаток: карта-схема екскурсійного маршруту, опис екскурсійних об’єктів, фотографії.

ОПИС ЕКСКУРСІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ

ЗУПИНКА 1 «ЗАМКОВА ГОРА»

Хустський замок – пам’ятник архітектури ХІ століття, був побудований для захисту кордонів Мараморошу. З часу його заснування (1090 р.) він був опорним пунктом волелюбного народу, захищав від татаро-монголів, турків та інших загарбників. Замок мав загальнодержавне значення і належав самому королю. У стіні і в кладці використано переважно місцевий матеріал: камінь, пісок, вапно, зв’язуючим матеріалом в розчині служив сир і яєчний білок. В замку були два двори: князівський та господарський. Замок був огороджений глибоким ровом шириною 8,5 м, через який був перекинутий пішохідний міст. У закритому положенні виконував роль воріт. В замку був колодязь глибиною 160 метрів.

В 1766 році блискавка влучила в порохову вежу, внаслідок чого всі будівлі були пошкоджені. Замок не відбудовували. Під дією дощу, вітру стіни замку зруйнувались.

Із каменю викладено величний пам’ятник з написом 1915 р.

Російські воїни, які потрапили полон під час імперіалістичної війни, збудували пам’ятник під Замковою горою своїм товаришам , що загинули від ран та хвороб.

Біля підніжжя Замкової гори є пам’ятник та могили партизан-підпільників м. Хуст. Поряд декілька могил. 17 червня 1944 року на цьому місці були розстріляні Михайло Дякун, Михайло Калинич, Михайло Батин і Михайло Барта – члени Хустського підпілля. Вони були зв’язані з розвід групою «Закарпатці» під керівництвом Ференца Патакі. Юннати доглядають за могилами, висаджують квіти.

/Files/images/Нарцис1.JPG

ЗУПИНКА 2 «РІЧКА ХУСТЕЦЬ»

Починається заповідна зона Долини нарцисів річкою Хустець. Це невеличка річка довжиною 3,5 км, бере початок, від злиття декількох струмків в Долині нарцисів . Там найбільша глибина 2,5-3 м. В межах міста глибина річки від 0,5 до 2 м. Річка протікає через місто Хуст, біля Замкової гори, впадає в річку Тиса. Береги вкриті заростями верби білої (Salix alba L), верби козячої (Salix caprla L), бузини (Sambucus nigrad L), вільхи чорної (Alnus glutinosa L). Із тварин зустрічаються жаба звичайна (Bubo bubo L), звичайна квакша (Hyla arborea L), ставкова жаба (Rana lessonae G). Із риб – верхоплавки, піскарі, карасі.

/Files/images/Нарцис2.JPG

ЗУПИНКА 3 «ЕКОЛОГО-ОСВІТНІЙ ЦЕНТР «МУЗЕЙ НАРЦИСУ»

У спеціально спорудженій будівлі в серці ботанічного масиву «Долина нарцисів» Карпатського біосферного заповідника з 2007 року діє еколого-освітній центр «Музей нарцису», який був створений завдяки директору КБЗ Ф.Д.Гамору разом із спеціалістами ботанічної, зоологічної та лабораторії ГІС, відділу пропаганди, екоосвіти та рекреації біосферного заповідника. На площі майже 300 квадратних метрів розмістились яскраво оформлені панно квітучої Долини нарцисів та великої кількості експозицій та артефактів, які розкривають біологію та екологію нарцису вузьколистого, показують унікальну природну та етнокультурну спадщину Закарпаття, історію боротьби науковців за збереження цієї європейської перлини. Змістовно оформлені стенди «Рефутіум льодовикового періоду», «Високогірний вид», «Заслуги Комендаря» , «Герой народних легенд», «Ботанічний феномен в різні пори року», «Рай для птахів і комах», «Чарівний край у центрі Європи», «Срібна земля Закарпаття», «Екологічні пріоритети Закарпаття» та багато інших, дають можливість тисячам відвідувачам Долини нарцисів глибше пізнати це диво природи.

/Files/images/Нарцис3.JPG

ЗУПИНКА 4 «ДОЛИНА НАРЦИСІВ»

Найбільшою цікавою у біологічному відношенні є Долина нарцисів.

Долина нарцисів – це унікальний рослинний заповідник, єдиний за своїми особливостями у світі.

З 1979 року входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Нарцис вузьколистий (Narcissus angustifolius Gurt) – високогірний вид рослин, невибагливий, легко переносить холодні зими.

В природних умовах популяції дикого нарцису існують тільки на високогір’ї на Балканах, у Румунії, Альпах, на Субальпійських луках. Унікальність Хустської Долини нарцисів полягає в тім, що це найбільше і найнижче (приблизно 200 метрів над рівнем моря) «помешкання» нарцису вузьколистого. Площа унікальної Долини близько 260 гектарів.

В періоди льодових переміщень 10-15 тисяч років тому схили Карпат вкривалися льодовим покривом і високогірна флора частково просувалась на рівнину, де знаходила собі сховище. У таких сховищах збереглося до нашого часу багато високогірних видів. Серед них – нарцис вузьколистий( Narcissus angustifolius Gurt), півники сибірські (Iris sibirica L.), пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.), зозулинці (Jrchis militaris L, O. Fuschii L.), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis Reichenb).

Тут зростає 15 видів рослин, які занесені до Червоної книги України.

Нарцис вузьколистий – дикоросла рослина висотою 30-40 см., квітки білосніжного кольору, поодинокі. Плід – коробочка з чорними округлим насінням по 20 штук, яке достигає в червні-липні.

В культурі нарцис зацвітає на 5-му, а в природі на 7-му році життя, розмножується насінням та вегетативно (дітками).

Зараз відомо 30 тисяч культурних сортів та гібридів нарцисів.

Батьківщиною нарцисів є Іран. В стародавньому Римі рослина була символом перемоги, китайці ставлять нарциси в будинках на Новий рік. Стародавнім грекам добре були відомі наркотичні властивості нарцису. Зараз препарати з них використовують при лікуванні деяких форм лейкозу, злоякісних пухлин, бронхітах, запаленнях легенів.

Міжнародна назва роду походить від імені героя грецької міфології – красеня Нарциса.

Багато цінних рідкісних та зникаючих видів рослин занесених до Червоної книги, крім нарцису вузьколистого, зростає на цьому полі.

З настанням перших весняних днів починають цвісти підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.), шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb), проліска дволиста (Scilla bifolia L.), первоцвіт весняний (Primula veris L.), білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.), еритроній собачий зуб (Erythronium dens-canis L. ). Особливо тривожним є скорочення кількості півників сибірських (Iris sibirica L.), які цвітуть в один період з нарцисом. На території Долини нарцисів зростає багато лікарських рослин:

- з дерев та кущів – липа, береза, глід, калина, бузина, шипшина;

- з трав’янистих – медунка, звіробій, суниці, ромашка лікарська, барвінок;

- багато рослин медоносів.

Багатий тваринний світ заповідника: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи; із ссавців – лисиці, зайці, кажани. Багато кротів, землерийок. Під час цвітіння ранньовесняних рослин загони зелених патрулів охороняють рідкісні ефемероїди.

Тому, кожен, кому небайдужа українська природа, її чарівний рослинний світ, повинен приєднатися до акції «Первоцвіт» і зробити свій посильний внесок у збереження ранньовесняних , ендемічних, реліктових рослин.

/Files/images/Нарцис4.JPG

ЗУПИНКА 5. «ХУСТСЬКА ФІЛІЯ «НАРЦИС» ЗОЕНЦ»

Натуралістична база «Нарцис» - це Хустська філія Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, яка була створена у 2002 році в урочищі Верхні Кіреші на місці колишньої початкової школи.

Це мальовниче місце виявилось надзвичайно вдалим для освітньо-виховного процесу, особливо близьке розташування різних біотопів (рівнина, вологі луки, струмочок, духм’яні поля різнотрав’я й сінокоси) безпосередньо біля бази підніжжя пагорбів і невисоких гір, вкритих яблунево-горіховими садами та дубово-грабовим лісом. Але, звичайно, головною окрасою місцини є одна з цінніших перлин краю - «Долина нарцисів», що цікава для досліджень в будь-яку пору. Все це зумовлює чудові умови для поглибленого теоретичного і практичного навчання юних природолюбів у фахових натуралістичних гуртках, організації масово-виховних природоохоронних заходів. Так, на базі філії протягом усього року у різні фенологічні періоди проводяться тематичні екскурсії , щорічно у травні у період масового цвітіння нарциса проходить зліт юннатів області «Золотий нарцис».

Особливо багатолюдно в натуралістичній базі в літній канікулярний період, коли організовується робота підсумкових польових практик, комплексних екологічних експедицій, профільних наметових таборів «Нарцис» та «Юннат».

/Files/images/Нарцис5.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 191